Дата |
Українська назва |
Японська назва |
Перший день Нового року |
元日 ґандзіцу |
|
Другий понеділок січня |
День повноліття |
成人の日 сейдзін но хі |
建国記念の日 кенкоку кінен-но хі |
||
Третя декада березня |
День весняного рівнодення |
春分の日 сюмбун но хі |
День
Сьова |
昭和の日 сьова но хі |
|
День Конституції |
憲法記念日 кемпо кіненбі |
|
День сакури |
みどりの日 мідорі но хі |
|
こどもの日 кодомо но хі |
||
Третій понеділок липня |
День моря |
海の日 умі но хі |
Третій понеділок вересня |
敬老の日 кейро но хі |
|
Третя декада вересня |
秋分の日 сюбун но хі |
|
Другий понеділок жовтня |
体育の日 тайїку но хі |
|
文化の日 бунка но хі |
||
勤労感謝の日 кінро канся но хі |
||
День народження чинного імператора |
天皇誕生日 тенно тандзьобі |
Січень
Перша половина січня: Новий рік (Сьогацу або О-Сьогацу)
З 1 січня починається найбільш важливий для Японії святковий сезон. Японці називають цей період Сьогацу або о-Сьогацу. Він може тривати 1-3, 1-7, або 1-20 січня. Історично Сьогацу було назвою січня. 1 січня - національне свято, гандзіцу. В цей день, а зараз і протягом усього свята, в буддійські або синтоїстські храми стікаються відвідувачі, щоб взяти участь у церемонії очищення, помолитися і попросити собі й своїм близьким благополуччя в році, що наступив. Жінки і дівчата для такої події надягають найкращі юката. Безліч людей їдуть в храми або які-небудь мальовничі місця, щоб поспостерігати перший схід сонця в новому році. Пошта Японії в цей час доставляє вітальні листівки, які у величезних кількостях,близько кількох десятків, розсилаються японськими сім'ями рідним і друзям. Ця традиція сягає до 1874 року, початку роботи пошти. Зараз на продаж ненгадзе припадає 20% всіх річних її доходів. Традиційні декорації включають в себе кадомацу. Всередині житла мають бути присутні три гілки: бамбука (щоб діти росли так само швидко), сливи (щоб у господарів були міцні помічники), сосни (щоб всі члени сім'ї жили так само довго), вівтар, або токонома прикрашає кагамі мочі. Кагамі мочі - зазвичай дві або три круглі моті, на які зверху поміщають азіатський вид помаранчі, дайдай. Моті також відіграє чималу роль в дзони, святковому супі. Сім'ї їдять спеціальну новорічну їжу - осечі рьорі, - яка готується протягом заключних днів грудня, щоб звільнити час від готування під час свята. В приготування до свята входять також прибирання будинку. Карута, карткова гра, пов'язана з вака - ще одне традиційне проведення часу під час Нового року. На вулицях японці вітають один одного словами «Акемасіте омедето годзаімасу», що означає «Вітаю з наступаючим Новим роком».
Другий понеділок січня: День повноліття (Сейдзін но хі)
Хоча це свято і було визнане національним тільки 1948 році, День повноліття відзначається здавна. Це свято відзначають усі, хто досяг 20 років, тобто повноліття, в минулому році. Міська влада влаштовує церемонії або вечірки, обов'язково забезпечені алкогольними напоями - привілеєм дорослих. Але заворушення на святі призвели до скорочення церемоній деякими містами. До 2000 року День повноліття завжди відзначався 15 січня.
Лютий
3 лютого: Сецубун
Неофіційне японське свято. У сецубун японці відзначають початок весни. Одна з традицій - мамемакі, люди кидають смажені боби з будинків, кричачи «Оні-ва сото, Фуку-ва учі» («демони зовні, благополуччя в домі»). У кожному регіоні своя варіація цієї фрази, в одному храмі в префектурі Нара демонів навіть запрошують всередину. Також кожен з'їдає відповідну його віку кількість бобів. В останні роки магазини стали продавати арахіс для сецубун.
11 лютого: День заснування держави (Кенкоку Кінен но хі)
Закон визначає це національне свято як день, покликаний нагадувати про історію країни і звернутися до почуття любові до батьківщини. Згідно з Ніхон Секі ця дата відображала день сходження на трон першого імператора Японії, в 660 році до н.е, і називалася Днем Заснування Імперії. Після Другої світової війни цей день перестав відзначатися як загальнодержавне свято. У 1966 році святкування Дня Заснування було відновлено парламентом, і з наступного року свято знову стало офіційно відзначатися в країні.
14 лютого: День святого Валентина
Неофіційне свято, в цей день жінки традиційно дарують шоколад своїм чоловікам і приятелям по роботі.
Березень
3 березня: Хінамацурі
Традиційний «День дівчаток», який не є національним святом. У цей день дівчата виставляють на загальний огляд особливих ляльок, переданих безліччю сімей від покоління до покоління. Інші звичаї включають показ персикових квіток, червоні, білі та зелені ромбовидні моті, а також сіродзаке, саке з ферментованого рису.
14 березня: Білий День
День, в який чоловік купує коханій частування. Формально цей день почали святкувати в 1980 році, хоча коріння його раніше на декілька років. Назву він отримав від кольору цукру. Білий день не є державним святом.
15 березня: Хонен мацурі
Свято Багатого року - проходить у місті Комаки префекутури Айті.
21 березня (у високосні роки 20 березня): День весняного рівнодення (Сюмбун-но хі або Хіга-но тюніті)
День весняного рівнодення - державне свято, «день любові до природи та захоплення всім живим». Своїм походженням він зобов'язаний синтоистским традиціям святкування сезонних змін і буддистським - шанування культу предків. У цей день багато японців їдуть на могили предків, приводять їх до ладу, приносять квіти. Перше святкування сюмбун но хі припадає на 806 рік.
Квітень
8 квітня: Фестиваль квітів (Хана Мацурі або Камбуцуе (День народження Будди)
Недержавний Фестиваль Квітів є не що інше, як святкування дня народження Будди. У цей день храми прикрашають квітами, а відвідувачам роздають солодкий чай Амато, що готується з різновиду гортензії. Напій вважається магічним, їм також омивають статуї Будди. За легендою, відразу після народження дев'ять небесних драконів окропили голову дитини водою. Квіти ж символізують сад Лумбіні, в якому народився Просвітлений.
29 квітня: День Сева (Сева-но хі)
Державне свято на честь періоду Сева; день народження покійного Хірохіто (Імператора Сева). Святкується з 2007 року. У 1989-2006 роках в цей день святкувався День зелені (нині 4 травня). Цей день також є точкою відліку «Золотого Тижня». Рідкісну низку свят і вихідних японці використовують для відпочинку і подорожей.
Травень
3 травня: День Конституції (Кемпо кінембі)
Одне зі свят «Золотого тижня». Це державне свято - дата набрання чинності післявоєнної конституції 1947 року. Головна її відмінність від попередньої і конституцій більшості інших країн - відмова від війни при вирішенні міжнародних суперечок. Так, стаття 9 забороняє створення будь-яких збройних сил.
4 травня: День зелені (Мідорі-но хі)
Свято зелені і природи. До 2007 року, День зелені святкувався 29 квітня, а 4 травня було «цивільне свято» (кокумін але кюдзіцу).
5 травня: День дітей (Кодомо-но хі)
Цим державним святом закривається «Золотий тиждень». До 1948 року це свято було святом хлопчиків (Танго-но секку або Сьобу-но секку), на противагу Хінамацурі, але з поправкою в законі було вирішено об'єднати два свята в одному. Однак, в сьогоднішньому Дні дітей проглядаються традиції святкування Танго-но секку - яскраві матерчаті стяги, навіть іграшкові самурайські шоломи, прикрашають будинки.
15 травня: Фестиваль мальви (Аой-мацурі)
Синтоїстське свято в місті Кіото.
Липень
7 липня: Танабата
Це романтичне свято зобов'язане своєю появою китайській легенді про закоханих Оріхіме і Хікобосі. Пастух і принцеса ткацтва вступили в шлюб з благословіння батька, але прийшовши в подружнє благополуччя, забули про тканини і стада, за що були розлучені батьком принцеси - він розвів їх по різних сторонах річки. І з тих пір Оріхіме і Хікобосі можуть зустрітися лише в одну ніч у році - сьому в сьомому місяці. У астрономічної варіації легенди Оріхіме називається Вегою, а Хікобосі - Альтаиром, а Чумацький шлях - річка, що розділяє їх. У це свято вулиці прикрашаються барвистими ліхтарями і стеблами бамбука, до яких будь-хто може прикріпити папірець зі своїм бажанням. А в ніч по всій Японії люди спостерігають салюти і загадують бажання. Але якщо видалася дощова погода, бажання здійсняться тільки через рік - через погану погоду закохані не зможуть зустрітися. Танабата не є державним святом, крім того, в деяких частинах Японії свято проходить не 7 липня, а 7 серпня, що ближче до легендарної дати (відповідно до місячного календаря).
Третій понеділок липня: День моря (Умі но хі)
Закон визначає це державне свято як день подяки океану і надії у процвітання морської країни, тобто, Японії. До 1996 року свято було відоме як День пам'яті моря, і тільки після стало державним святом з фіксованою датою - 20 липня, але в 2003 році була внесена поправка і День моря тепер - третій понеділок липня. З Умі но хі починаються літні канікули і купальний сезон - до свята вода вважається дуже холодною (закривається він 15 серпня, так як вважається що після цього моменту в море з'являються отруйні медузи). Традиційні коріння свята порівняно неглибокі, тому для більшості японців це просто додатковий вихідний день.
Серпень
Перша декада серпня: Небута
Літнє свято в регіоні Тохоку. Свято має вигляд нічної ходи, під час якої учасники котять вулицями міста помости на колесах, увінчані гігантськими ліхтарями
13-15 серпня: Обон
Японський фестиваль поминання покійних. Згідно з традицією вважається, що в цей час року душі покійних повертаються до живих і відвідують своїх рідних. Нерідко його називають святом ліхтарів, тому що з настанням темряви вони вивішуються рідними - щоб душі покійних могли знайти дорогу додому. У сучасному Обоні переплітаються споконвічні традиції і буддійські звичаї, додають його витоки. Незважаючи на те, що Обон не є державним святом, багато компаній закривають свої офіси на ці три дні, і працівники повертаються у свій рідний дім, в результаті чого на вулицях з'являються пробки, і залізничні лінії перевантажуються. Обон - одине з найважливіших буддійських свят. У храмах в цей час відбувається читання священних книг, родичі кладуть свої підношення до вівтарів. До вечора в парках можна побачити спеціальний, що виконується під звуки фольклорної музики і співу, танець - бон одорі - покликаний заспокоїти душі предків. Багато надягають юката (літнє кімоно) для виконання цього танцю. Закривається свято урочистим торо нагасі - барвисті паперові ліхтарики зі свічками пускаються по річці або морю, вказуючи душам безпечний шлях в царство мертвих. Традиційна дата святкування Обону - п'ятнадцятого дня сьомого місяця, згідно з місячним календарем, і після переходу Японії до григоріанського календаря, деякі люди почали святкувати його за новим календарем (13-15 липня), деякі 13-15 серпня (ближче до традиційної дати), а деякі згідно зі старим місячним календарем. Останнім часом стала переважати серпнева дата. Крім того, на цей час припадає метеоритний дощ, який добре асоціюється з душами померлих.
Вересень
Третій понеділок вересня: День шанування старших (Кейро но хі)
Це державне свято, введене в 1965 році і існуюче з 1947 року, відображає невід'ємну частину японської культури - повага до старших. Витоки цього можна знайти в традиційній японській релігії: конфуціанські, сінтоїстські і буддистські традиції вплинули на етику і виховання молоді. У цей день прийнято вітати всіх літніх людей.
23 вересня: День осіннього рівнодення (Сюбун-но хі)
Це державне свято, поряд з днем весняного рівнодення, святкується з 1878 року і теж відображає культуру шанування сезонних змін. Воно схоже з Днем весняного рівнодення і тим, що присвячується минулому, догляду за могилами і домашніми вівтарями, і справжньому, природі. Також це свято тісно пов'язане з поняттям аки но нанакуса (декілька днів до і після рівнодення) і семи осінніми рослинами - агі (конюшина), Обана (срібна трава, міскантус), кудзу (Пуерарія лопатева), Надесіко (гвоздика пишна), омінаесі ( японська валеріана), фудзібакама (сідач прорив), Кіке (китайський дзвіночок). Число сім у буддизмі символізує «щастя». На відміну від семи весняних рослин, осінні не вживаються в їжу. Основне їх призначення - естетичне задоволення від споглядання. Японці захоплюються витонченою простотою та красою цих рослин, надихаються на створення предметів мистецтва. Під час аки но нанакуса семи осінніми квітами і травами прикрашають будинки. Існує також особливе осіннє кімоно з мотивами аки но нанакуса, яке не надівається в іншу пору року. Місяць під час цього свята традиційно визнається найбільш красивим, і японці намагаються приділити час цукимі - милуванню ним. Обов'язкоа страва в ці дні - рисові пиріжки данго. Незалежно від погоди, день осіннього рівнодення нагадує жителям Японії про настання осені.
Жовтень
Другий понеділок жовтня: День фізкультури (Тайіку-но хі)
Закон стверджує це державне свято як день, спрямований на зміцнення спортивного духу нації, а також розвитку здоров'я та тіла. Був створений в 1964 році на другий річниці відкриття Олімпійських Ігор в Токіо. Раніше фіксована дата в 10 жовтня в 2000 році була перенесена на перший понеділок. В цей день проходять різні заходи, націлені на підвищення інтересу населення до фізкультури і спорту в цілому. У школах в це свято влаштовуються особливі спартакіади, які тривають з ранку до пізнього вечора і задіюють не тільки всіх учнів даної школи, а й їхніх батьків, і вчителів. Учасники розбиваються на п'ять команд - по числу олімпійських кілець. Змагання не обмежуються якимись видами спорту, серйозними або жартівливими, але завжди і по сей день найпопулярнішими залишаються естафета та перетягування канату.
Листопад
3 листопада: День культури (Бунка но хі)
День культури відповідно до закону почав діяти як державне свято з 1948 року, а до цього існував як день народження імператора епохи Мейдзі. Після Другої світової війни свято залишилося, але було перейменоване. Свято проголосили «Днем культури» на честь нової Конституції країни, яка була затверджена парламентом у листопаді 1946 року. Зміна назви відображала нові політичні погляди держави, націлені на розвиток культури нації «в дусі ідеалів свободи і миру». В цей день близько 4-5 тисяч осіб отримують урядові нагороди за внесок у розвиток культури, і люди ці включають себе та іноземних громадян, маючих позитивну дію на зміцнення відносин своєї країни з Японією або зробили певні досягнення в японознавстві. Вищі нагороди вручає сам імператор на спеціальній церемонії, нагороди рангом нижче - члени уряду. Вже традиційними стали різні розважаючі заходи для будинків престарілих, шкільні культурні фестивалі або ранки бункасай. Шкільні свята можуть і не проходити безпосередньо 3 листопада, але зазвичай вони не більше ніж за чи після двох тижнів від цієї дати.
15 листопада: Сіті-го-сан
Це недержавне свято повністю присвячене дітям, його назву можна дослівно перекласти як «сім-п'ять-три», діти саме цих віків, надівши часом спеціально зшиті для цього свята кімоно, хаорі і хакама, відвідують зі своїми батьками храми. Історично вважається, що немовля після трьох років стає дитиною, воно отримує дозвіл відрощувати волосся. Наступний рубіж - п'ять років у хлопчиків, коли вони можуть з'явитися в громадських місцях у хаорі, і сім років у дівчаток, яке відзначається тим, що їм вперше кімоно підв'язується спеціальним поясом - обі. Традиційною датою Сіті-го-сан був п'ятнадцятий день згідно з місячним календарем, повний місяць. Листопаді ж місяць, в який люди відвідують святині, щоб віддячити за врожай і помолитися за дітей. Вони ж отримують Тітосе-Аме, «цукерку тисячі років». Вона поєднує в собі сприятливі червоні і білі смуги і зберігається в мішечках із зображеннями журавлів і черепах, таких же символів довгого життя, як і сосна, бамбук і Уме.
23 листопада: День подяки за працю (Кінро: канся но хі)
Державне свято подяки праці було засноване в 1948 році на честь стародавнього фестивалю Ніінамесай. Закон встановлює його як день, що закликає відсвяткувати хороший урожай і розвиток виробництва, віддячити один одного за посильну допомогу в цій справі. У минулому це було просто синтоїстське свято, в яке люди дякували богів, підносячи їм найурожайніші в цьому році продукти і перші колоски рису, як би розділяючи з богами трапезу - до Ніінамесай ніхто не міг спожити в їжу молодий рис, а на наступний день після свята Імператор влаштовував для придворних справжній бенкет, тоеноа карさі.なれさ
Грудень
23 грудня: День народження імператора (О-Тенно но тандзьо:бі)
Основним загальнодержавним святом в грудні є День народження імператора Акіхіто. Імператор народився 23 грудня 1933 року, і з моменту його вступу на престол в 1989 році цей день став державним святом. Рано вранці на церемонії сюкуга но хі імператор одержує привітання від членів імператорської сім'ї, прем'єр-міністра, голови Парламенту і радників. Після полудня Імператора очікує чайна церемонія з послами більш ніж ста країн. Безліч японців приходять в цей день до імператорського палацу, щоб привітати зрідка з'являється на балконі в оточенні членів сім'ї іменинника. Так як імператори змінюють один одного, дата свята нефіксована. Але жителі країни, святкуючи день народження чинного імператора, не забувають і про минулі, вони як і раніше залишаються символами країни і нації. Тому, наприклад день народження імператора Мейдзі був після Війни перейменований у День культури, а імператора Сева - в 1989 році в День зелені.
24-25 грудня: Різдво (яп. クリスマス курісумасу, Christmas)
Різдво в Японії досить популярне, хоч і не є державним святом. Такі традиційно західні символи, як різдвяні піснеспіви, Санта Клаус, гірлянди і поїдання різдвяного торта (часто характеризується наявністю полуниці і збитих вершків) вже стали частиною свята. Крім того, протягом свята і весь наступний тиждень популярна Дев'ята симфонія Бетховена. Хоча народження Ісуса і не вважається частиною свята в Японії, воно завжди визнається значущою частиною свята.
31 грудня: Омісока
Напередодні японського Нового року не є державним святом. У тиждень перед ним проводять боненкай (яп. 忘年 会 бо: ненкай?) - Вечірки-проводи старого року. Підприємці влаштовують вечірки в ресторанах, де споживається багато пива і саке. Осодзі, глобальне прибирання, також є частиною святкування Омісокі. Вона практично повторює весняне прибирання. Як тільки будинок стає чистий, починають готувати новорічні страви. Перед Різдвом і напередодні Нового року більшість офісів та інших підприємств закриваються приблизно на тиждень, автомобільні пробки, створювані потоками японців, що прямують в сільську місцевість з Токіо і інших мегаполісів, розтягуються до 50 км. Сінкансен і інші потяги заповнені стоячими пасажирами. Величезна кількість туристів покидає країну, стікаючи на Гаваї і в Південно-Східну Азію. NHK транслює щорічні телевізійні спектаклі, концерти, зокрема, відома програма «Кохаку Ута Гассен», що збирає безліч виконавців різних напрямків.
Останні зміни в законі
Починаючи з 2000 року в Японії введена система щасливих понеділків, що відтіснила деякі з державних свят, щоб отримати «довгі вихідні»:
День повноліття: 15 січня → другий понеділок січня (починаючи з 2000 року);
День моря: 20 липня → третій понеділок липня (починаючи з 2003 року);
День шанування старших: 15 вересня → третій понеділок вересня (починаючи з 2003 року);
День фізкультури: 10 жовтня → другий понеділок жовтня (починаючи з 2000 року).
У 2005 році було вирішено замість Дня зелені, який відзначається 29 квітня, ввести нове державне
свято - День Сева. День зелені пересунули на 4 травня. Це нововведення набуло чинності в 2007 році.
You can do it, too! Sign up for free now at https://www.jimdo.com