Засоби масової інформації

Засоби масової інформації в Японії є одними з найрозвиненіших у світі. Вона посідає перше місце серед країн за тиражем щотижневих газет та ступенем їх поширення — 1 примірник на тисячу осіб. Японія є світовим лідером за кількістю радіо- та телеприймачів, обсягами телерадіомовлення, а також обсягами перегляду телепередач. Також вона входить до десятки провідних країн за кількістю друкованих видань (насамперед книг і журналів) на одну особу.

В Японії існує п'ять загальнонаціональних телекомпаній: Японська телерадіомовна корпорація (NHK), ТБ Асахі, Фудзі ТБ, Ніппон ТБ (NTV) та Токійська телерадіомовна система (TBS). Перша з компаній — громадська, решта — комерційні. NHK є найбільшою з усіх. Вона має два кабельні канали — загальний і освітній, три супутникових канали, два міжнародні англомовні канали, а також здійснює внутрішнє і міжнародне радіомовлення.

За законом мешканці Японії зобов'язані сплачувати за кабельне телебачення у випадку наявності телеприймача. Мільйони громадян підписуються для перегляду супутникових програм. З 2011 року в усій країні запроваджено систему телебачення високої роздільної здатності. Найпопулярніша продукція — новини, мелодрами, розважальні та спортивні шоу японського виробництва. Іноземні продукти з'являються на японському телебаченні рідко, хоча менеджери японських програм орієнтуються на формат передач США та Великій Британії.

Незважаючи на поширеність телебачення, основним джерелом інформації для японців залишаються газети. Близько 80% громадян читають пресу. Звичка до читання, а не переглядання новин, культивується з початкової школи. Японські газети поділяються на загальнонаціональні та регіональні. До перших належать такі видання як «Йоміурі сімбун», «Асахі сімбун», «Майніті сімбун», «Санкей сімбун» і «Ніхон кейдзай сімбун»; до других — «Хоккайдо сімбун», «Тюґоку сімбун», «Нісі-Ніппон сімбун» тощо. Загальнонаціональні газети мають мільйонні тиражі видаються на високоякісному папері щоранку і щовечора. Вони складають більше половини загального тиражу щоденних газет, що дозволяє говорити про монополізацію ними японського газетного ринку. Підприємства, які володіють загальнонаціональними газетами, виконують функцію керманичів японського інформаційного бізнесу.

Провідним інформаційним агентством Японії є агенція Кьодо.